Історія справи

ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

4 лютого 2014 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

головуючого Кривенка В.В.,суддів:Гусака М.Б., Коротких О.А., Кривенди О.В., Панталієнка П.В., Прокопенка О.Б., Терлецького О.О., Тітова Ю.Г., при секретарі судового засідання Демченко Т.І.,

за участю представника Міністерства фінансів України - Іщенка Р.А., -

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Екстрема-Сервіс» (далі - Товариство) до Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва у Вінницькій області (далі - Представництво, Комітет відповідно), Головного управління Державного казначейства України у Вінницькій області (далі - ГУ ДКУ, ДКУ відповідно) про визнання неправомірною бездіяльності та стягнення коштів,

в с т а н о в и л а:

У грудні 2009 року Товариство звернулося до суду з позовом, у якому з урахуванням уточнення позовних вимог просило визнати протиправною бездіяльність Представництва щодо підготовки подання до органів ДКУ на підставі заяви Товариства про повернення помилково або надмірно перерахованих коштів за користування ліцензією на провадження у період із 26 квітня 2006 року по 25 квітня 2011 року включно діяльності з організації і проведення азартних ігор на гральних автоматах у розмірі 359 133 грн 40 коп. (із розрахунку за 670 днів) і направлення його до органів ДКУ та стягнути з Державного бюджету України через ГУ ДКУ на користь Товариства зазначену суму надмірно перерахованих коштів за користування ліцензією.

На обґрунтування вимог позивач зазначив, що 22 травня 2006 року отримав ліцензію серії АВ № 082904 на вид господарської діяльності - організація діяльності з проведення азартних ігор (діяльність з організації та проведення азартних ігор на гральних автоматах) зі строком дії з 26 квітня 2006 року по 25 квітня 2011 року. Згідно з платіжним дорученням від 15 травня 2006 року № 516 та довідкою відділення ДКУ у м. Вінниці від 16 травня 2006 року № 07-26/157 позивач здійснив оплату за користування ліцензією у повному обсязі у розмірі 978 235 грн 50 коп.

Із набранням чинності з 25 червня 2009 року Законом України від 15 травня 2009 року № 1334-VI «Про заборону грального бізнесу в Україні» (далі - Закон № 1334-VI) дію виданих ліцензій на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор скасовано. У зв'язку з цим невикористаний Товариством строк дії виданої ліцензії становить 670 днів - із 26 червня 2009 року по 25 квітня 2011 року. На думку позивача, кошти за видачу ліцензії у розмірі 353 133 грн 40 коп. за вказаний період є надмірно перерахованими до державного бюджету.

Додатком № 8 до Закону України від 26 грудня 2008 року № 835-VI «Про Державний бюджет України на 2009 рік» за Комітетом закріплено повноваження щодо здійснення контролю за справлянням (стягненням) платежів до бюджету за кодом бюджетної класифікації 14060200 «Плата за видачу ліцензій та сертифікатів».

Оскільки Представництво на підставі заяви Товариства від 22 липня 2009 року не оформило подання на повернення надмірно сплачених коштів до державного бюджету згідно з Порядком оформлення суб'єктам господарювання подання на повернення помилково або надмірно перерахованих коштів до бюджету за кодом класифікації доходів бюджету 14060200 «Плата за видачу ліцензій та сертифікатів», затвердженим наказом Комітету від 7 травня 2009 року № 88 «Про організацію виконання окремих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 1 червня 2009 року за № 479/16495; далі - Порядок), позивач вважає таку бездіяльність неправомірною та просить стягнути зазначені кошти з державного бюджету.

Вінницький окружний адміністративний суд постановою від 17 лютого

2010 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 1 листопада 2011 року, позов задовольнив.

Вищий адміністративний суд України постановою від 25 квітня 2013 року скасував рішення судів попередніх інстанцій та ухвалив нове, яким у задоволенні позову відмовив.

У заяві про перегляд судових рішень Верховним Судом України з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), Товариство, посилаючись на неоднакове застосування Закону № 1334-VI та Порядку, просить постанову Вищого адміністративного суду України від 25 квітня 2013 року скасувати та направити справу на новий касаційний розгляд.

На підтвердження неоднакового застосування судом касаційної інстанції однієї й тієї самої норми права відповідач надав ухвалу Вищого адміністративного суду України від 2 листопада 2012 року (справа № К/9991/5110/12).

Перевіривши наведені заявником доводи, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України вважає, що заява не підлягає задоволенню з огляду на таке.

У рішенні, наданому на підтвердження неоднакового застосування норм матеріального права у подібних правовідносинах, касаційний суд погодився із висновками судів попередніх інстанцій про задоволення позову та зазначив, що відсутність законодавчо врегульованого механізму повернення суб'єктам господарювання коштів, надмірно сплачених за ліцензії після їх скасування Законом № 1334-VI, не може бути підставою для відмови таким суб'єктам у поверненні коштів за процедурою, встановленою Порядком.

У справі, що розглядається, касаційний суд ухвалив протилежне рішення, мотивуючи його відсутністю підстав визнати протиправним наказ Міністерства фінансів України від 8 травня 2009 року № 650 «Про зупинення дії ліцензій Міністерства фінансів України на провадження організації діяльності з проведення азартних ігор», який виданий на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 7 травня 2009 року № 494-р «Про заходи щодо підвищення рівня безпеки громадян» у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України. Натомість касаційний суд не здійснив перевірку правильності правової оцінки обставин у справі та застосування норм матеріального справа, на підставі яких заявлявся адміністративний позов Товариства про визнання протиправною бездіяльності Представництва.

Аналіз наведених судових рішень не дає підстав вважати, що Вищий адміністративний суд України неоднаково застосував положення Закону № 1334-VI та Порядку, оскільки ухвалення різних за змістом рішень суду у подібних правовідносинах стало наслідком неоднакового застосування норм процесуального права, які визначають межі перегляду справи судом касаційної інстанції.

Статтею 235 КАС визначено, що Верховний Суд України переглядає судові рішення в адміністративних справах виключно з підстав і в порядку, встановлених зазначеним Кодексом.

За правилами чинного КАС Верховний Суд України позбавлений можливості усунути розбіжності у застосуванні норм процесуального права, які призвели до ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Враховуючи викладене, заява Товариства про перегляд ухвалених у справі судових рішень не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 241, 242, 244 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України

п о с т а н о в и л а:

У задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю «Екстрема-Сервіс» відмовити.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає, крім випадку, встановленого пунктом 2 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий В.В. КривенкоСудді: М.Б. Гусак О.А. Коротких О.В. Кривенда П.В. Панталієнко О.Б. ПрокопенкоО.О. Терлецький Ю.Г. Тітов